| Меню сайту |
|
 |
| Реклама |
| Місце для оголошень... |
|
| Категорії розділу |
|
Андрушівщина сьогодні
[140]
Основні події в м. Андрушівка та Андрушівському району
|
|
Історія Андрушівки та району
[75]
Історія м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
Видатні земляки Андрушівки
[25]
Видатні земляки м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
Андрушівка кримінальна
[20]
Кримінальне життя м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
Запитуйте - відповідаємо
[20]
Консультації, відповіді на запитання жителів міста Андрушівка та Андрушівського району
|
|
Вітання, поздоровлення, оголошення
[8]
Вітання, поздоровлення, оголошення жителів м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
Супутникове телебачення в Андрушівці
[29]
Корисні поради, відповіді на запитання користувачів супутникового телебачення в м. Андрушівка та Андрушівському районі
|
|
Народна творчість Андрушівчан
[2]
Вірші, поеми, оповідання, народна творчість Андрушівчан та жителів Андрушівського району
|
|
Геральдика
[4]
Геральдика м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
ДАІ інформує
[2]
Інформує ДАІ Андрушівського району
|
|
Відео Андрушівка
[22]
Відеороліки, відеосюжети, відеорепортажі про Андрушівку та Андрушівський район
|
|
Карти м. Андрушівки та району
[8]
Географічні карти м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
Андрушівська влада
[52]
Інформація органів державної влади м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
Економіка Андрушівського району
[17]
Бізнес і підприємства м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
Проект Андрушівка Онлайн
[7]
Інформація про проект Андрушівка Онлайн
|
|
Організації і підприємства м. Андрушівка та Андрушівського району
[47]
Організації, підприємства та установи всіх форм власності м. Андрушівка та Андрушівського району
|
|
|
| Теги |
| дошка оголошень андрушівки, погода м андрушівка, парк андрушевка, погода андрушівка, родина терещенків в андрушівці, нерухомість андрушівки, створити сайт в андрушівці, фк фортуна андрушівка, новини андрушівки, бердичів андрушівка, карти андрушівки, знайомства в андрушівці, андрушівка вулиці, буревісник андрушівка, фотограф андрушівка, відеозйомка андрушівка, андрушівка школа, новини андрушівщини, садиба терещенка андрушівка, архів фотографій андрушівки, організації андрушівки, andrushevka, фотобанк андрушівки, андрушівська міська рада, рекламні оголошення в андрушівці, ремонт комп'ютерів в андрушівці, фото андрушівки, андрушівка сьогодні, таксі андрушівка, андрушівка чайка |
|
| Пошук |
|
|
| Форма входу |
|
|
|
Його вберегло і своє, і чуже небо
Афганістан - це чиїсь знівечені долі, на півподиху обірваний шлях, як вогонь, пекуча пам’ять і біль на усе життя. Тривожать вони і досі душу й сни воїна-інтернаціоналіста Михайла МАЦЮКА з Павелок, який майже два десятиліття не скидав військової форми.
Йому судилося побачити світу, побувати не в одній «гарячій» точці і вижити. До Афганістану була у його житті Чехословаччина, правда, уже після тривожного 1968-го… В цій країні з 1974-го по 1976-ий проходив Михайло строкову службу. Військова справа припала йому до душі, тому й вирішив залишитися в армії. Уже будучи прапорщиком, служив в Ленінградському військовому окрузі - був авіамеханіком у вертолітному авіаполку.
У 1982-му - нове випробування - Афганістан. 15 вересня їх, понад 130 військовослужбовців, на транспортному ІЛ-76 із Ташкента відправили на Кабул, де базувався 50-ий авіаполк, в котрому, в складі ескадрильї, мав служити і він, Михайло Мацюк.
Чужа земля зустріла хлопців небаченою досі спекою, якоюсь незрозумілою тривогою, що холодила душу, і горами - неприступними, величними і таємничими, а головне - чужими, які стануть чи не найважчим випробуванням. І саме в горах - їх ущелинах, на вершинах, плато і хребтах мужніли наші юнаки, там падали від ворожих куль, виживали під градом душманського вогню і сивіли, вирвавшись живими зі смертельного пекла…
Їх аеродром знаходився в Кабулі, жили поруч в наметах, дерев’яних будиночках нашвидку спорудженого військового містечка. Спокою не знали ні вдень, ні вночі. Готували до вильотів МІ-8, ремонтували ті, котрим пощастило вирватися з-під чужого вогню і сісти на свій аеродром. На вертольотах доставляли боєприпаси, продовольство, солдатів на точки, забирали звідти поранених і вбитих. Відважні екіпажі літали на виручку своїм, супроводжували військові колони, вступали в нерівний бій, коли ті опинялися затиснуті “духами” на важких гірських дорогах… Добре, коли поверталися усі, а часто й втрачали у чужому небі своїх орлят…
Щодо афганців - то вони люди, як люди. Жили бідно і ставилися до наших, радянських, здається, мирно.
- Ми ж тоді вірили в те, що прийшли їм на допомогу, і чесно виконували свій інтернаціональний обов’язок. То вже потім стало відомо про темні політичні ігри. Як би там не було, а ми, солдати, залишалися вірні військовій присязі, - з гордістю розповідає М. П. Мацюк.
- Двадцять націй і народностей проживає на території цієї невеликої країни, - ділиться далі спогадами мій співрозмовник. - Тож вдень афганці посміхалися нам, тиснули руку шураві, а вночі стріляли в спину. Якось, коли з хлопцями заступили на нічний дозор, звернули увагу на те, що в одному з вікон будинку, розташованого під горою, як світломузика мигає червона гардина - то відкривається, то закривається. Так повторювалося часто. А потім на нічний аеродром зі сходу на машинах, де були прилаштовані міномети, налітали душмани, покривали його смертельним вогнем і так же раптово зникали. І ми зрозуміли, що то якийсь сигнал. Доповіли начальству. З’явилися два БТР-и, обстріляли вікно, будинок. Настав спокій.
- Які епізоди з тієї війни зринають в пам’яті найчастіше? - запитую.
- Пройшли роки та я не забуваю нічого. Зокрема, Баграм, куди вилітали двома МІ-8, доставляли своїм продукти, ракети до установки «Град». Один вертоліт робив посадку, а наш прикривав, кружляючи над плато і стріляючи з кулеметів по горах, звідки вогнем поливали “духи”. Здавалося, від вогню розплавиться не лише машина, а й гори. Тоді, щоб вижити, зробили залп з «Граду», і ті 40 снарядів, що летіли один за одним, трохи “заспокоїли” ворога. А потім полетіли на точку, де сигнал подавав поранений розвідник, забрали його, щоб не потрапив у полон, бо страшно збиткувалися душмани і над полоненими, і над мертвими…
Іноді наших “крилатих” хлопців, уже мертвими, повертало нам чуже небо. Так було в Газні, коли під час нічного злету загинув у всіх на очах екіпаж бойової машини…
Це чи не найстрашніше - провести друзів у політ, а потім… не зустріти. 16 чоловік втратила за рік наша ескадрилья. Цього забути не можна.
Дивували афганські гори. Що не скеля, ущелина, навіть камінь - то і краса, і западня. Від них віяло невідомістю і жахом.
М. П. Мацюка особливо вразив Башіан, де мали приземлитися на невеличку площадку, щоб відремонтувати хвостовий гвинт у підбитого вертольота. Побачене вразило. Перед хлопцями було чудо - прямовисна скеля в 9-поверховий будинок з вирубаними в ній вікнами-бійницями, з яких вели вогонь “духи”, але не можна було відвести очей від велетенського ісламського бога Будди, викарбуваного прямо на скелі й покритого позолотою.
В цих місцях колись проходив з військами Олександр Македонський, який сказав пророчі слова: «Афганістан не можна перемогти, його можна лише пройти». Він не здолав Афганістан, а його солдати здерли з Будди трохи золота...
Пройшов через нього і Михайло Прокопович Мацюк. Повернувся додому живим. Щастило ще й тому, що на чужій землі служив пліч-о-пліч із земляком, сусідом Василем Пухтієм. Той залишився служити в Санкт-Петербурзі і донині живе там, вони підтримують зв’язки.
Рік і 20 днів ніс Михайло службу в Афгані, а вже як забрали на Батьківщину їх ескадрилью, потрапив туди його троюрідний брат Віктор Бернадин. Його життя обірвали “духи”… В Кабулі розминувся він зі своїм двоюрідним братом Миколою Габзівським. Той повернувся на рідну землю, але вже пішов у вічність.
А Михайлу Мацюку потім ще довелось літати понад рік в 1985-86 р.р. в небі Сирії, в 1992-му на МІ-6 - над Придністров’ям…
В 1993-му вийшов на пенсію. Має нагороди, гарну і дружну родину - двох синів і двоє онуків. І просить стиха Бога, аби на їх долю не випало жодної «гарячої» точки…
|
| Категорія: Видатні земляки Андрушівки | Додав: master (12.02.2009)
|
| Переглядів: 437
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
